Объявления

Дипломная работа по сахарной свекле

3MICT

Вступ

3

Глава 1.

Огляд літератури

5

Глава 2.

Місце й умови проведення досліджень

13

2.1

Загальні дані про господарство. Місце проведення досліджень

13

2.2

Ґрунтово-кліматичні

14

Глава 3.

Експериментальна частина

19

3.1

Методика досліджень.

19

3.2

Результати досліджень

21

3.3

Економічна оцінка результатів

32

3.4

Охорона праці

36

3.5

Охорона навколишнього середовища

39

Висновки

42

Список літератури

43

Додатки

47

 

Вступ

Відомо [1], що цукрові буряки, найважливіша технічна культура, яка вирощується для отримання цукру i на годівлю тваринам. Сучасні сорти цукрових буряків містять в коренеплодах в середньому 17-19% цукру, можуть забезпечити збір цукру до 100 ц/га i більше. Цукрові буряки в Україні є єдиним джерелом для отримання цукру життєво необхідного продукту харчування. Грунтово-кліматичні умови є досить сприятливими для вирощування цукрових буряків, тому Україна була i залишається однією з провідних країн світу за площею посіву, обсягами виробництва коренеплодів i виробітком цукру. Ще у 1986-1990 pp. Україна вирощувала 43 млн. т. цукросировини на рік i 5 млн. т. цукру. Проте економічна криза яка вразила народне господарство України i особливо агропромисловий комплекс, спричинила річний спад виробництва цукросировини i цукру [2]. Починаючи з 1991 р. у наслідок порушення паритету цін на сільськогосподарську продукцію, швидкого зростання цін на промислову i різкого зменшення їх на сільськогосподарську продукцію, відбувається інтенсивний занепад галузі буряківництва. Різко зменшується врожайність, посівні площі i валовий збір цукросировини. Важко збагнути, але починаючи з 1996 р. буряківництво на Україні стало збитковим. Але й за такого стану галузь залишається стратегічно важливою для України. Для припинення спаду та подальшого нарощування обсягів виробництва цукросировини i цукру, що забезпечать державний бюджет за рахунок експорту цукру, в Україні е необхідне наукове забезпечення галузі. Так, вітчизняними селекціонерами, створені нові високопродуктивні сорти та гібриди цукрових буряків з біологічним потенціалом урожайності 50-60 т/га, цукристості 18-19% i збором цукру 10-12 т/га. Вони не поступаються кращим сортам іноземних фірм, а за стійкістю їх до хвороб переважають останні [3] Мета досліджень – це вивчити в динаміці інтенсивність ростових процесів цукрових буряків у після сходовий період та протягом вегетації залежно від строків сівби та збирання врожаю, що слугували фоном для вивчення особливостей формування врожайності буряків та їх якості. Завдання для досягнення поставленої мети здійснювали шляхом постановки спеціальних дослідів, в яких вивчали вплив строків сівби, та збирання врожаю, що е складовими технології вирощування цукрових буряків на інтенсивність ростових процесів, накопичення в коренеплодах цукру та продуктивність цукрових буряків.

Глава 1. Огляд літератури

Цукрові буряки вирощують для одержання коренеплодів, які є сировиною для цукрової промисловості. Коренеплоди цукрових буряків містять 16-19 % цукру. Цукор – один з найбільш використовуваних людиною вуглеводів, який добре засвоюється організмом i має високі смакові якості [1, 2]. Цукрові буряки та їх побічна продукція мають різнобічне використання в народному господарстві. Гичка є цінним кормом для сільськогосподарських тварин. В господарствах де вона не використовується на корм, а приорюється – це цінне органічне добриво [2]. В умовах високої агротехніки збір гички становить 50-60% i більше від урожаю коренеплодів; 1 ц гички відповідає в середньому 20 кормовим одиницям. На кожну кормову одиницю припадає110 гперетравного протеїну, 150 мг каротину i багато мінеральних солей. Листя буряків містить 11,3 – 20,4% сухих речовин, у тому числі 2,3 – 3,2% білків, 0,4% жиру [2, 3]. Цукрові буряки, враховуючи коренеплоди i гичку, містять у 3 рази більше поживних речовин, ніж більшість зернових культур. При переробці цукрових буряків одержують жом i патоку(мелясу). Вихід сирого жому становить 80%, вижатого – 40%, меляси – 4,5-5,5% перероблених коренеплодів. Сухий жом за кормовими якостями близький до концентрованих кормів100 кгмеляси відповідає 77 кормовим одиницям i містить4,5 кгперетравного протеїну. В середньому на 100% сухої речовини припадає 90,0 – 90,5% органічної речовини i 8,5 – 9,8% золи. До складу органічної речовини меляси входять, %: загальний азот – 14, цукор – 60, не цукри – 8, пектинової речовини – 3, БЕР – 15. Мелясу використовують для годівлі тварин у суміші з іншими кормами, здебільшого соломистими, а також для приготування комбікормів. У промисловості меляса використовується як сировина для одержання спирту, харчових дріжджів, гліцерину, лимонної кислоти [2, 3]. На заводах у процесі очищення соків мають цінне добриво – дефекат (дефекаційна грязь), що містить 40% СаСО3, 0,3-0,5% N, 0,2-0,6% Р2О5, 0,6-0,9% К2О i до 10% органічної речовини [3]. Цукрові буряки (Beta vulgaris S. V. Saccharifera), які вирощуються в Україні, належать до родини лободових (Chenopodiaceae). Це дворічна рослина, яка в перший рік життя утворює рясну розетку прикореневого листя і потовщений коренеплід для одержання цукру. Розрізняють фабричні цукрові буряки, коренеплоди яких призначені для промислової переробки і маточні, що використовуються для одержання насіння. Буряки другого року життя (висадки) з проростаючих вічок головки утворюють розетку листя, а згодом квітоносні пагони з великою кількістю квіток. Цвітіння висадків триває 20-40 днів. Утворення насіння закінчується через 3-4 неділі після запилення квіток. Якщо квітки на погонах розташовані групами, то з них утворюються клубочки багаторосткових цукрових буряків (супліддя двох або більше плодів, що зростаються між собою). При поодинокому розміщенні квіток формуються однонасінні плоди. Сучасною селекцією доведено однонасінність кращих сортів і гібридів до 95 і більше процентів. Для виробничих посівів використовують плоди і клубочки цукрових буряків першої 4,5-5,5 мм і другої – 3,5-4,5 мм фракції. Маса 1000 насінин коливається від 10 до 30 і більше грамів. На долю власне насінини припадає лише 20-35%. При збільшенні розміру насіння, особливо в полігібридних цукрових буряків цей процент знижується. Насіння цукрових буряків активно проростають при середньодобовій температурі 6-7 С в шарі грунту 0-10см. Сходи витримують приморозки до 4-5°С, якщо вони наступають не після тривалого періоду теплої погоди. Рослини цукрових буряків на першому році життя утворюють у середньому 50-60 листків із загальною площею в липні-серпні від 3 до 6 тис см2, або 50-60 тис м2/га. У фазі 2-4 пари листків проходить линька – розтріскування і скидання первинної кори кореня. Коренева система цукрових буряків до часу максимального її розвитку розповсюджується в сторони до 1 м і проникає в грунт на глибину більше 2 м. Холодна погода на початку вегетації є головною фенологічною причиною цвітушності. Сума активних температур, що використовуються цукровими буряками за вегетацію складає 2200-2400°С. Як рослини тривалого дня вони потребують умов з притокою до 3000 МДж на 1м2: сумарної сонячної радіації і до 1500-1800 МДж/м2 ФАР. Транспіраційний коефіцієнт в середньому складає 397, витрати води на утворення врожаю коренеплодів 50 т/га – до 4000 м2. Найбільше споживання води приходиться на липень-серпень. Оптимальна вологість грунту – 60-70% повної вологоємкості. На утворення 1т коренеплодів і відповідної кількості гички рослини цукрових буряків використовують 5-6 кг азоту, 1,5-2,0 Р2О5 і 6-7 кг К2О. Крім того, вони споживають значну кількість кальцію, магнію і сірки, вимогливі також до наявності в грунті мікроелементів – бору, марганцю, міді, цинку, молібдену. При інтенсивному рості рослин один гектар посіву цукрових буряків споживає до тони вуглекислого газу за день. Слід враховувати, що вміст СО2 у повітрі складає лише 0,03%. Тому важлива роль належить органічним добривам не тільки як джерела елементів кореневого живлення, але і СО2. Найважливішою біологічною властивістю цукрових буряків як спеціалізованого цукроносія є здатність накопичувати в середньому 17-20% цукру від маси коренеплоду. Проте вихід цукру з одиниці маси коренеплоду і його виробництво з гектару посіву визначається вмістом не тільки сахарози, але і інших компонентів хімічного складу, оптимальне поєднання яких можна досягти лише за високого рівня культури землеробства. Цукрові буряки – рослина довгого дня, вибаглива до світла та вологи i водночас є посухостійкими. Для бубнявіння i проростання насіння потрібно 150-170% води від маси клубочків. Буряки терплять від підвищеної кислотності (рН<6), витривалі до засоленості ґрунтів. Оптимальна щільність орного шару для них становить 1,0 -1,2 г/см3. [4]. Вітчизняними селекціонерами, створені нові високопродуктивні сорти гібриди цукрових буряків з біологічним потенціалом урожайності 50-60 т/га, цукристості 18-19 % i збором цукру 10-12 т/га. Вони не поступаються кращим сортам іноземних фірм, а за стійкістю їх до хвороб переважають останні [5].

Рис 1.1 Площі під цукровими буряками та його врожайність в Україні

Не дивлячись на важливе значення цукрових буряків, площі посівів під цією культурою за останні десять років скоротилися майже вдвічі (рис 1.1), а врожайність у 1999 р (159 ц/га) була нижча природної родючості ґрунтів i в 3 – 4 рази нижча середньої врожайності в європейських країнах, де умови для вирощування анітрохи не кращі [6, 47]. Ще у 1986-1990 pp. Україна вирощувала 43 млн. т. цукросировини на рік i 5 млн. т. цукру. Проте економічна криза яка вразила народне господарство України i особливо агропромисловий комплекс, спричинила річний спад виробництва цукросировини i цукру [7]. Починаючи з 1991 р. у наслідок порушення паритету цін на сільськогосподарську продукцію, швидкого зростання цін на промислову i різкого зменшення їх на сільськогосподарську продукцію, відбувається інтенсивний занепад галузі буряківництва. Різко зменшується врожайність, посівні площі i валовий збір цукросировини. Важко збагнути, але починаючи з 1996 р. буряківництво на Україні стало збитковим. Врожайність знижувалася не тільки за рахунок слабкої матеріально-технічної бази, недостатнього внесення добрив i т.д., але й за рахунок порушення технології вирощування. Тому, однією з основних складових інтенсивної технологи вирощування цукрових буряків е сівба. Вона визначається не тільки біологічними властивостями цукрових буряків, але й місцевими грунтово-кліматичними i агротехнічними умовами. Сівба цукрових буряків – один з найвідповідальніших прийомів технології їх вирощування. Тому при проведені її необхідне суворе дотримання таких агротехнічних вимог: розпочинати сівбу в оптимально рані строки, коли середньодобова температура ґрунту на глибині 6 –10 смдосягає 5 – 6°С i грунт добре подрібнюється, i завершити протягом 4 – 6 днів у господарстві, а на кожному полі – за 1 – 2 дні. Тільки за таких умов можна забезпечити дружні, повні сходи, можливість вчасного початкового догляду за посівами [8, 9, 2, 10, 11, 12]. За даними Первомайської дослідно-селекційної станції, затримка з сівбою на 8 днів знижує врожай цукрових буряків на 30 центнерів з гектару, а цукристість на 0,9%, тобто недобір цукру складає до 8 ц/га, це підтверджується і іншими дослідниками [13, 14, 15, 16,17]. Ще у 30 ті роки дослідженнями було доведено, що сівба цукрових буряків одночасно із зерновими культурами збільшує врожайність коренеплодів на 3 т/га, цукристість – на 0,25 %. Упродовж 1992 – 1997 pp. на дослідно – селекційній i обласних сільськогосподарських дослідних станціях вивчали строк сівби при першій можливості виходу в поле, коли наступає фізична стиглість верхньої частини орного шару (нижня межа пластичності ґрунту). Порівняно з рекомендованим строком одержано збільшення врожайності на 3 -6 т/га i збору цукру – на 0,7 – 0,9 т/га [18, 19]. В 1983 році відмічена явна перевага раннього строку сівби не тільки на початку росту та розвитку рослин, але i на протязі всієї вегетації. При збиранні 10-15 жовтня цукристість коренеплодів ранньої сівби сягала 17,91 %, пересіяних – тільки 16,8 % [20, 21, 22]. Перевага самих ранніх строків сівби найбільш впливова в роки з пізньою весною. Так, в 1970 році урожайність коренеплодів при першому строкові сівби була на 79 ц/га вище, ніж при другому i на 204 ц/га більше в порівнянні з останнім строком сівби [23]. Не менше важливим агротехнічним прийомом в вирощувані цукрових буряків є вибір оптимальних строків збирання. Так А.К. Нанаенко [24] стверджує, що для завантаження цукрового заводу в ранній період (починаючи з 25 серпня – 10 вересня) збирати врожай потрібно в першу чергу з малопродуктивних полів, від яких не можливо чекати великих приростів врожаю в пізній період. Після цього можна збирати буряки з поворотних i міжзагонних проходів всіх інших полів, залишаючи їх основну частину для збору в розрахований оптимальний строк. На думку Гурєєва І.І. та інших [25, 26, 27] високий рівень урожайності i цукристості цукрові буряки накопичують до кінця серпня початку вересня, але фізіологічна стиглість наступає після 10 – 15 вересня. Збирання врожаю цукрових буряків можна завершити за 20 – 25 робочих днів у разі щоденної продуктивності збиральних машин 4 -5 га. Враховуючи це, масове збирання буряків слід проводити з 20 вересня до 25 жовтня. За багаторічними метеоданими, за цей період кількість робочих днів дорівнює в середньому 18 – 20. Найбільше інтенсивний приріст коренеплодів i накопичення в них цукру, на думку Мінакова Н.А. та інших [28, 29, 30, 23, 2], проходить у вересні, тобто, маса коренеплоду зросла з першої по третю декаду вересня на120 г,а цукристість на 0,61%. У дослідах Чернівецької дослідної сільськогосподарської станції [31] при перенесенні строків збирання з 25 серпня на 10 i 25 вересня за ранніх строків сівби буряків збір цукру з1 газріс в середньому на 36,2 %, а на 10 i 25 жовтня – відповідно на 64,7%. Отримані результати Войтенко А.А. та інших [22, 21] підтверджують, що оптимальний строк збирання перша половина жовтня. Строки збирання цукрових буряків визначаються технічною оснащеністю господарств, яка б гарантувала закінчення збирання коренеплодів до 25 жовтня, i строками початку роботи цукрових заводів, які у вересні повинні мати триденний запас коренеплодів. Багаторічні спостереження показують, що стійкий перехід температур нижче 5°С в усіх бурякосійних областях України спостерігається 26-31 жовтня. Тому 25 жовтня слід вважати твердо встановленим строком закінчення збирання цукрових буряків [32, 33]. У під зоні Лісостепу з нестійким зволоженням перенесення строків збирання з вересня на жовтень забезпечує вагоме підвищення врожайності i цукристості буряків. При збиранні врожаю в жовтні покращуються технологічні якості цукрових буряків [15]. А в зоні недостатнього зволоження (дані Весело – Подолянської дослідно – селекційної станції збирання буряків у другій декаді жовтня забезпечило приріст врожаю 35 ц/га підвищення цукристості на 0,7 % порівняно зi збиранням у першій декаді вересня [34, 16]. Поєднання ранньої сівби з раннім збиранням при однаковій тривалості вегетаційного періоду забезпечує більш високі врожаї коренеплодів та збір цукру з1 га, ніж поєднання пізньої сівби з пізнім збиранням. За даними Іванівськoї дослідно – селекційної станції за 1928 – 1929 роки, ранні строки сівби в поєднанні з раннім збиранням при тривалості вегетаційного періоду в 140 днів забезпечили збір врожаю (незалежно від сортів) 210 ц/га, а пізні (3-й строк сівби) у поєднанні з пізнім збиранням (2-й строк) при вегетаційному періоді за 139 днів лише по 187 ц/га. Таким чином різниця складає 23 ц/га [35].

Агробіологічна характеристика гібриду цукрових буряків.

Слов’янський ЧС – 94. Виведений Уладово-Люлинецькою дослідно-селекційною станцією НВО «Цукрові буряки» та Інститутом рослинництва й овочівництва м. Нові Сад. Однонасінний триплоїдний гібридна стерильній основі, урожайно-цукрового напряму. За даними оригінатора, повністю стерильних форм 96 %, однонасінність 97 %, урожайність насінників 20 ц/га. За роки випробування в умовах Львівської області урожайність коренеплодів становила 596 ц/га при цукристості 17,6 % і виході цукру 104,5 ц/га, що на 54 і 9,5 ц/га перевищує стандарт Уладівський однонасінний 35. В умовах Одеської області урожайність коренеплодів 613 ц/га при цукристості 17,3 % і виході цукру 103,9 ц/га або на 63 і 6,3 ц/га перевищує стандарт.

Глава 2. Місце й умови проведення досліджень

2.1 Загальні дані про господарство. Місце проведення досліджень

Експериментальні посіви проводились в 2007 – 2008 році. На дослідному полі ХНАУ імені В.В. Докучаєва, розташованого на південно-східній частині міста Харкова на четвертій терасі річки Уди з найвищою точкою над рівнем моря 177,5м. Рельєф полів, де розташовувались дослідні ділянки має рівне водорозділове плато з слабо пологим схилом. Ґрунтові води залягають на глибині 16м і на водний режим в зоні розташування основної маси коренів сої впливу не завдавав. На Дослідному полі Харківського НАУ імені В.В. Докучаєва закладені сівозміни кафедр університету: Кафедри рослинництва – восьмипільна зерно-паро-просапна сівозміна, середній розмір поля1,2 га, загальна площа9,6 га.

  1. Чорний пар
  2. Озима пшениця
  3. Цукровий буряк
  4. Ярі зернові
  5. Зернобобові
  6. Озима пшениця
  7. Цукровий буряк
  8. Віко-овес

Кафедра селекції – п’ятипільна зерно-паро-просапна сівозміна, середній розмір поля1 га, загальна площа5 га.

  1. Чорний пар
  2. Озима пшениця
  3. Цукровий буряк + Зернобобові
  4. Ярі зернові
  5. Сорго

Кафедра землеробства – семипільна зерно-паро-просапна сівозміна, середній розмір поля1,5 га, загальна площа 10,5га.

  1. Чорний пар
  2. Озима пшениця
  3. Цукровий буряк + Соя
  4. Ярі зернові
    1. Ріпак + Гірчиця
    2. Озима пшениця
    3. Соняшник

Кафедра агрохімії – чотирьохпільна зерно-паро-просапна сівозміна, середній розмір поля0,35 га, загальна площа 1,4га.

  1. Чорний пар
  2. Озима пшениця
  3. Цукровий буряк
  4. Ярий ячмінь

Кафедра овочівництва – п’ятипільна сівозміна, середній розмір поля0,5 га, загальна площа2,5 га.

  1. Соя
  2. Огірок
  3. Цибуля + столовий буряк + морква
  4. Кабачки + капуста
  5. Картопля

2.2 Грунтово-кліматичні умови Згідно багаторічних даних Роганської метеостанції середньорічна температура повітря складає + 6,2 °, найбільш спекотний місяць – липень та серпень, а найбільш холодні – січень та лютий. Сума опадів за рік, згідно багаторічних даних, становить 511 мм. Найбільша кількість опадів випадають в травне, червні, липні, значна їх частина випадає в вигляді линей. Клімат району помірно-континентальний, характерний для східного Лісостепу України. Харківська область – місцевість з нестійким зволоженням. Але в окремі роки й періоди одного й того ж року має місце недостатня кількість вологи. Посушлива погода, як правило супроводжується суховіями. Згідно з агрогрунтовим районуванням України, місце досліджень відноситься до території агрогрунтової провінції – Лівобережний високий Лісостеп. Основу ґрунтового покриву складають чорноземи глибокі (типові) й чорноземи реградовані, які за результатами ґрунтового обстеження України, виконаного під методичним керівництвом Українського НДІ ґрунтознавства ім. O.H. Соколовського переважають у Лісостепу. Загальна площа типових та реградованих чорноземів, складає близько 90 % усієї орної землі Харківської області. За агрономічними показниками всі ґрунти Дослідного поля Харківського НАУ можна з’єднати в 15 агрогруп, з них 5 займають незначні площі, в основному яружні природні кормові угіддя.

  • чорноземи потужні не змиті, слабо змиті на лесових та інших суглинистих породах;
  • чорноземи змиті суглинисті, глинисті на міцних лесових породах; чорноземи солонцюваті суглинисті на лесових породах; чорноземи лучні солонцюваті, осолонцьовані суглинисті на алювіальних відкладеннях; лугові солончакуваті і суглинисті ґрунти;
  • лучно – болотні, солонцюваті та солончакові суглинисті на елювіальна – делювіальних відкладеннях; дернові суглинисті та глинисті ґрунти на лесах

Чорноземи глибокі (типові) характеризуються глибоким гумусовим профілем, що сягає120 см, містить 5,0 – 6,0% гумусу, має добрі фізичні властивості й відзначається підвищеним вмістом рухомих форм NPK, i в цілому високою біологічною активністю. Загальна глибина гумусованого профілю чорнозему реградованого досягає 90-105 см, вміст гумусу від 4,7 до 5,0%. По ряду найбільш важливих агрохімічних властивостей чорноземи реградовані посідають проміжне положення між чорноземом глибоким i темно-сірими опідзоленими ґрунтами. ґрунт на дослідному полі представлений чорноземом типовим слабозмитим малогумусним важкосуглинковим на карбонатному лесі, який характеризується наступними агрохімічними показниками: рН сольової витяжки 6,45 – 7,0, загальний вміст гумусу в орному шарі – 4,8 – 5,0 %, вміст рухомих форм фосфору 11 – 13 мг на100 гґрунту. Навчально-дослідне господарство “Докучаєвське” знаходиться в зоні середнього недостатнього зволоження. Метеорологічні фактори цієї зони досить нестійкі. Так, за багаторічними даними агрометеостанції Рогань, розташованої безпосередньо на території дослідного поля, середньорічна кількість опадів складає522 мм- від253 мму гостро посушливі роки до804 мм- у надмірно зволожені роки. Мінімальна кількість опадів випадає в лютому, максимальна в червні, липні, серпні. По сезонам середньорічна кількість опадів розподіляється наступним чином: узимку 16 – 20 %, навесні – 22 – 25 %, влітку – 35 – 40 %, восени – 35-40%. Накопичення вологи в ґрунті залежить переважно від осінньо-зимових опадів, кількість яких досягає 40% від річних. Аналіз погодних умов за роки досліджень проводили за даними метеорологічної станції “Рогань”, яка розміщена на території дослідного поля ХНАУ (рис 2.2.1 – 2.2.2, додаток А). Погодні умови 2007 року були сприятливими для росту i розвитку більшості сільськогосподарських культур, в тому числі i цукрових буряків.

Рис. 2.2.1 Середньодобова температура повітря

Рис. 2.2.2. Сума опадів

На протязі 2007 вегетаційного періоду цукрових буряків середньодобова температура була вище за багаторічну. В березні та квітні підвищена температура в поєднані з суховіями спричинила пересушування верхнього шару ґрунту. В серпні фактична температура була на 4,3 °С більша від багаторічної, а вдень температура сягала 48 °С, що негативно позначилось на росту буряків. Опади за вегетаційний період розподілялися нерівномірно. В квітні було на17,5 ммменше від норми, а в травні кількість опадів була близькою до норми але вони розподілялись нерівномірно. Це спричинило затримку розвитку рослин на початкових етапах розвитку. В 2008 році температура на протязі вегетаційного періоду була сприятлива для росту та розвитку цукрових буряків, але в кінці травня на початку червня температура була нижче від багаторічної, що затягло розвиток рослин. У другій половині серпня і на початку вересня спостерігали посуху і температура сягала до 45°С. Опади розподілялися в основному рівномірно, але в кінці травня і серпня було не достатньо вологи, що негативно позначилося на розвитку рослин цукрових буряків.

Глава 3. Експериментальна частина

3.1. Методика досліджень.

Дослід, на базі якого проводили дослідження, закладений в 2007-08 роках. В ньому вивчали ріст, розвиток та продуктивність різних гібридів та строків збирання цукрових буряків, тому основними елементами технології було вивчення оптимальних строків сівби та збирання врожаю. Інші елементи технологічного комплексу вирощування цукрових буряків – строки i способи обробітку ґрунту, норми висіву та інше, були загальноприйнятими для зони вирощування. Схема досліду з’ясовується на рисунку 3.1.1. Попередником була озима пшениця після вико-вівса. На протязі вегетації провели 3-х кратне рихлення міжрядь, визначали площу листя, масу коренів та ін. 3бip врожаю в 2008 провели 10 вересня та 17 вересня методом підрахунку маси листя та коренеплодів з кожної ділянки. В 2009 році збір проводили 9 та 28 вересня.

3

3

1

1

2

2

2

2

3

3

1

1

1

1

2

2

3

3

Рис. 3.1.1. Схема досліду

2007

Строки сівби:                                           Строки збирання:

1. 29 квітня 1. 10 вересня
2. 7 травня 2. 17 вересня
3. 14 травня

2008

Строки сівби:                                           Строки збирання:

1. 26 квітня 1. 9 вересня
2. 1 травня 2. 28 вересня
3. 7 травня

Сівбу проводили вручну протруєним насінням з нормою 10 клубочків на 1 метрдовжини рядка. Площа поля, на якому виділили дослідну ділянку, складає 1,1 га. Загальна площа досліду становить 900 м². Ширина дослідної ділянки 2,7 м, а довжина складає 18,5 м, тобто, площа – 50 м2. Дослід закладали методом латинського квадрату. Повторність досліду – триразова [36]. Проводили одноразову обробку інсектицидом Аперкот проти таких шкідників як хрестоцвіті блішки. Для більш повного вивчення досліджуваних в роботі питань проводилися супутні польові та лабораторні дослідження за загальноприйнятими методиками. Об’єктами їх були рослини цукрових буряків (листя та коренеплоди). Програма супутніх спостережень передбачала визначення: ü  фенологічні спостереження за настанням фаз розвитку цукрових буряків; ü  маси 100 рослин шляхом зважування в фазах вилочки 4 – 5 пари справжніх листочків; ü  динаміки наростання маси коренеплодів по методиці Кузьмича; ü  динаміки наростання площі листя; ü  цукристості та інших показників в сировинній та виробничій лабораторіях цукрозаводів; ü  математичний аналіз результатів польового досліду проведено за допомогою дисперсійного та кореляційно-регресивного методів за Доспеховим [38]; ü   оцінка економічної ефективності технології вирощування цукрових буряків за визначенням витрат та прибутку на 1га та собівартості 1ц продукції; ü енергетична ефективність варіантів оцінювалась за сукупними витратами енергії, енергетичною цінністю продукції та коефіцієнтом енергетичної ефективності.

3.2 Результати досліджень

 

Фенофази: терміни настання та тривалість

 

У процесі індивідуального росту i розвитку цукрових буряків розрізняють етапи фази i між фазні періоди вони пов’язані з органоутворювальними процесами формування показників продуктивності i специфічними вимогами рослин до умов середовища. Тому ми проводили вивчення настання фаз розвитку буряків залежно від строків сівби (табл. 3.1.1 – 3.1.2). Реєстрація фаз росту та розвитку рослин [39] дозволила нам виявити вплив досліджуваних факторів на онтогенез рослин та формування їх врожаю. Фазу “сходи” спостерігали при появі сімядольного та справжнього листка, коли рядки добре простежуються, початком фази вважали вступ в неї 10% рослин i повною -75%. Фазу однієї пари справжніх листків визначали: в пазусі сім’ядольних листків з’являлися справжні листки. Фазу 2-3 пари справжніх листків – по ходу росту та розвитку. Фазу 4-5 пари справжніх листків – при появі 4-5 пар листків у 10 % рослин i повну при 75% рослин. Фазу змикання рядків відмічали коли рослини почали змикатися по довжині рядка. Фазу змикання міжрядь фіксували коли листя рослин цукрових буряків почали змикатися в міжряддях i формували суцільний покрив. Фазу технічної стиглості спостерігали коли рядки почали добре простежуватися внаслідок відмирання листків рослин цукрових буряків. Настання фенологічних фаз розвитку залежить від строку сівби (таблиця 3.2.1 – 3.2.2). При ранніх строках рослина краще розвивається весною, хоча інколи вони попадають під весняні посухи, але при наявні опадів ці рослини краще розвиваються влітку. При пізніх посівах отримують неповні сходи, збільшується пошкодження шкідниками, ріст рослин сильно пригнічують бур’яни. Тому при ранніх строках рослина раніше переходе в фази розвитку.

 

Таблиця 3.2.1

Настання фенологічних фаз цукрових буряків різних строків сівби (2007)

Строки сівби

Вилочка

1 пара

2 пара

3 пара

4-5 пара

Змикання в рядках

Змикання в міжрядях

Збір врожаю

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

1 строк

2 строк

29.04.07

2.05

13.05

14.05

18.05

19.05

24.05

29.05

30.05

31.05

8.06

17.06

2.07

3.07

28.07

10.09

17.09

07.05.07

11.05

21.05

22.05

26.05

28.05

2.06

5.06

6.06

7.06

13.06

19.06

1.07

2.07

28.07

10.09

17.09

14.05.07

23.05

4.06

5.06

8.06

9.06

13.06

14.06

17.06

18.06

24.06

28.06

14.07

13.07

9.08

10.09

17.09

Таблиця 3.2.2

Настання фенологічних фаз цукрових буряків різних строків сівби (2008)

Строки сівби

Вилочка

1 пара

2 пара

3 пара

4-5 пара

Змикання в рядках

Змикання в міжрядях

Збір врожаю

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

1 строк

2 строк

26.04.08

4.05

15.05

16.05

19.05

20.05

23.05

24.05

27.05

28.05

5.06

6.06

10.06

16.06

30.06

9.09

28.09

01.05.08

8.05

18.05

19.05

22.05

23.05

27.05

28.05

1.06

2.06

9.06

10.06

14.06

20.06

5.07

9.09

28.09

7.05.08

14.05

24.05

25.05

28.05

29.05

2.06

3.06

7.06

8.06

14.06

15.06

19.06

25.06

11.07

9.09

28.09

 

 

24

Площа листя посівів

Фотосинтез е джерелом утворення i нагромадження рослинами органічної речовини, він визначає урожай сільськогосподарських культур. В результаті фотосинтезу утворюється 95% сухої речовини рослин. Тому ми можемо стверджувати, що управління цим процесом один з найбільш важливих шляхів дії на продуктивність рослин [44; 45]. Продукти фотосинтезу використовуються на процеси формування врожаю – ріст i розвиток рослин, утворення органів, нагромадження запасних речовин, тощо. Тому врожай перш за все визначається розмірами та продуктивністю роботи основної фотосинтезуючої системи – площі листя, яка в процесі росту, як відмічає А.А. Ничипорович [40-43], повинна якомога швидше досягти оптимального розміру i якомога довше працювати в цьому стані.

Рис. 3.2.1 Динаміка наростання площі листя цукрових буряків (2007)

Енергетичною основою рослинництва е сонячна радіація, яка визначає суму фотосинтетичної активної радіації за вегетаційний період. У процесі нагромадження цукру листки рослин цукрових буряків найбільш інтенсивно використовують синьо-фіолетові, а для росту вегетативної маси – оранжево-червоні промені. Тому своєчасний розвиток великої асиміляційної поверхні е необхідною умовою для забезпечення високого урожаю цукрових буряків (рис. 3.2.1 – 3.2.2 додаток Б, В). Найбільша площа листя (рис 3.2.1) була, 16 липня, на першому варіанті і склала 30,18 тис. м2/га. На 2 та 3 варіантах площа листя була меншою 27,30 та 21,53 тис. м2/га.

Рис. 3.2.2 Динаміка наростання площі листя цукрових буряків (2008)

  Найбільша площа листя (рис 3.2.2) спостерігається на 1 та 2 варіантах. Максимальна вона на початку серпня, коли йде інтенсивне накопичення поживних речовин, i складає 15 серпня для вище зазначених варіантів 19,06 та 15,03 тис. м2/га. На 3 варіанті площа складає 16,14 тис. м2/га.

Динаміка накопичення вегетативної маси рослин залежно від гібридів.

Особливу роль в житті рослин цукрових буряків відіграють листя другого десятка, котрі є найбільш крупнішими i в той же час найбільш продуктивними щодо утворення урожаю i цукронакопичення. Найменшу листову поверхню (в середньому 20-30 см2) мають перші два листочки, для них же й характерно найменша інтенсивність наростання листової пластинки, тому їх значення для рослин дуже велике. В зв’язку з цим ми визначили масу 100 рослин цукрових буряків в фазі вилочки, 1 пари, 2 пари, 3 пари,4 пари та 5 пари (рис. 3.2.3 – 3.2.4 додаток Г, Д). Рисунок 3.2.3 свідчить, що маса 100 рослин цукрових буряків при сівбі 29 квітня більше ніж в інших варіантах. Так в фазу вилочки маса складає 10,76 г. що на 0,96 г більше від другого варіанту та на 3,45 г – від третього варіанту. В фазу 4-5 пари справжніх листочків маса 100 рослин на 3 варіанті становить 1467,91 г це більше від 1 та 2 варіантів на 344,5 та 464,56 г, відповідно.

Рис. 3.2.3 Маса 100 рослин цукрових буряків

по різним фазам розвитку (2007)

 

Рис. 3.2.4 Маса 100 рослин цукрових буряків

по різним фазам розвитку (2008)

Маса 100 рослин цукрових буряків в 2008 році мала незначну різницю між собою, крім 1 варіанту, де маса в фазі вилочки та першої пари більше ніж на інших варіантів i складає 11,32 та36,12 гвідповідно. При сівбі разом з ранніми зерновими культурами маса рослин майже завжди більше 100 рослин ніж при пізній сівбі, тобто рослини страждають від весняної посухи i ріст їх трішки затримується. (рис 3.2.4).

Динаміка наростання маси коренеплодів

Строки сівби значно вплинули на середню масу коренеплоду (рис. 3.2.5 – 3.2.6 додаток Е, Є). Аналіз рисунку 3.2.5 показує, що найбільшу масу коренеплодів спостерігаємо на першому варіанті і ця маса складає на момент збирання 10 вересня 778,0 г., а на 17 вересня – 904,0 г. на інших варіантах маса становить 599,0; 723,0 г. та 486,0; 645,0 г., відповідно.   Рис. 3.2.5 Динамка наростання середньої маси коренеплодів цукрових буряків (2007)

Рис. 3.2.6 Динамка наростання середньої маси коренеплодів цукрових буряків (2008)

  В 2008 році найбільшу середню масу коренеплодів спостерігаємо на першому та другому варіантах і складає 9 вересня 365,1 г. та 28 вересня 396,1 г. На другому варіанті 344,7 та 372,3 г., відповідно. На третьому варіанті наростання коренеплодів проходило більш прямолінійно, але при пізній сівбі досить важко отримати високі прирости коренеплодів. (рис. 3.2.6)   Урожайність цукрових буряків Інтенсифікація землеробства і підвищення рівня збільшення виробництва його продукції пред’являють підвищені вимоги до сільськогосподарських наук по розробленню новітніх методів і технологій вирощування сільськогосподарських культур, які будуть забезпечувати більш повне і ефективне використання матеріально технічної бази і наукового потенціалу для одержання високих і сталих врожаїв. На сучасному етапі нових потреб до рівня продуктивності посівів і процесів формування врожайності вченому агроному вже недостатньо знань і інформації, які йому давали прості залежності однофакторних дослідів і обмежені дослідження по тим чи іншим технологічним прийомам. Для забезпечення отримання високого врожаю, необхідно мати знання про велику різноманітність дії і взаємодії факторів і умов, які приймають участь у процесу росту і розвитку рослини. Формування врожаю – складний продуктивний процес, котрий визначається з однією сторони генетичним потенціалом рослини, тобто її біологічними можливостями, з іншої – зовнішніми умовами, в яких вони реалізуються. Регулюючи зовнішні умови, ми маємо можливість керувати продуктивним процесом в межах біологічних особливостей культури, її сортів і гібридів. В зв’язку з цим ми провели дослідження впливу строків сівби та строків збирання врожаю на продуктивність коренеплодів цукрових буряків (рис. 3.2.7 – 3.2.8 додаток Ж, З).

Рис. 3.2.7 Урожайність коренеплодів цукрових буряків (2007)

В результаті проведених дослідів було встановлено, що строки сівби значно вплинули на наростання маси коренеплодів. Так в першому варіанті ці показники були найвищими i поступово зменшувалися із запізненнями з сівбою і склали 339, 267,7 та 216 ц/га (рис 3.2.7). З цього слідує, що чим раніше проведена сівба тим більша урожайність коренеплодів, крім того, врожай збільшується по всім варіантам залежно від строку збирання i перевищення складає від 40,3 у 1 варіанті до 89,6 ц/га у 2 варіанті.

Рис. 3.2.8 Урожайність коренеплодів цукрових буряків (2008)

  В 2008 році (рис 3.2.8)найбільший урожай був на першому варіанті і склав 368,7 та 401,1 ц/га залежно від строків збирання. Найменша урожайність в третьому варіанті і була 266,6 та 302,1 ц/га залежно від строків збирання. Наростання урожайності склало за 19 днів від 32,4 у 1 варіанті до 40,6 ц/га у 2 варіанті.

3.3. Економічна оцінка результатів досліджень

Доцільність кожного агротехнічного заходу визначається економічною та енергетичною ефективністю. Ефективним строком сівби i збирання врожаю цукрових буряків є той, який забезпечує більший вихід сільськогосподарської продукції з1 гаi високу віддачу за витрачені матеріальні ресурси. Для цього ми проводили економічну i енергетичну оцінку досліджуваних строків сівби i збирання цукрових буряків. Перша визначалася за такими показниками як сума загальних витрат грн/га; вихід валової продукції (ВВП), грн/га; собівартість продукції, грн/1 ц; прибуток на одиницю площі, грн/га в цінах 2007-2008 років та рентабельність. На сучасному етапі розвитку землеробства в Україні питання підвищення ефективності агропромислового сектору є визначальним фактором економічної та соціальної стабілізації суспільства у цілому. Сільське господарство за останні роки, не дивлячись на різке зниження свого потенціалу, відіграє вирішальну роль в економіці країни. Основними шляхами збільшення виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва є: запровадження науково обґрунтованої системи ведення господарства; створення міцної матеріально-технічної бази стосовно обсягів і структури виробництва продукції, системи машин; запровадження ефективної системи захисту рослин від хвороб, шкідників і бур’янів; меліорація земель; селекція і насінництво;запровадження науково обґрунтованих систем землеробства;запровадження заходів із зменшенням втрат врожаю при збиранні;спеціалізація і концентрація виробництва; розвиток форм кооперування і поділу праці; запровадження інформаційної обчислювальної системи планування, обліку, звітності та оперативного управління сільськогосподарським виробництвом;впровадження інтенсивних технологій виробництва сільськогосподарських культур. Собівартість є одним з важливих показників господарської діяльності аграрних формувань, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природно – економічних умовах господарювання. Собівартість – це грошове вираження підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Рентабельність – поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції повністю відшкодовує витрати на її виробництво ц одержує прибуток. Рівень рентабельності – це процентне відношення прибутку до витрат виробництва і реалізації товарної продукції. Його визначають за формулою:   П Рр = —– Сп   Де Рр – рівень рентабельності,%; П – прибуток, грн; Сп – повна собівартість, грн Розрахунок економічних показників складається з рівня урожайності цукрових буряків у дослідах, вартості продукції, яка залежить від рівня урожайності, виробничих витрат на 1 га, прибутку в грн./га, рівня рентабельності. Розрахунок ефективності виробництва виконаний за такими формулами:   Вартість продукції (Впр):  Впр = У × Цр  , грн./га;   де, У – урожайність, ц/га, Цр – реалізаційна ціна, грн./га.   Прибуток (П):  П = Впр Зв , грн./га.   Впр – вартість продукції, грн./га. Зв  – затрати на вирощування цукрових буряків, грн./га.   Рівень рентабельності (Рр): Рр= П, грн./га / Зв, грн./га × 100%   де,  П – прибуток, грн./га Зв – затрати на вирощування цукрових буряків, грн./га. Розрахунки за рік дослідження подано в додатку (И, І). При визначені економічної ефективності ціна на урожай в 2007 році була 165,0 грн. в 2008 – 195 грн. за 1т коренеплодів буряків при базисній цукристості 16%. В 2007 році на врахована дотація на 1 га, в 2008 вона склала 750 грн. на 1 га.

Рис 3.3.1 Рентабельність вирощування цукрових буряків 2007 рік

Дані рисунку 3.3.1 показують, що при сівбі 29 квітня і в поєднані зі збиранням 17 вересня досягаємо максимальної рентабельності 6,64 % та коефіцієнту енергетичної ефективності 1,07.  На другому варіанті ці показники становлять 1,04 % та 1,02, відповідно. У випадку пересіву (3 варіант) ми несемо великі збитки.

Рис 3.3.2 Рентабельність вирощування цукрових буряків 2008 рік

В 2008 (рис 3.3.2) при сівбі 26 квітня та збирані врожаю 9 вересня рентабельність складає 3,95 %, а коефіцієнту енергетичної ефективності 1,05, а при збиранні 28 вересня – 12,12 % та 1,12, відповідно. При сівбі 1 травня і збиранні 28 вересня рентабельність складає 9,01 %, а коефіцієнту енергетичної ефективності 1,09. У випадку пересіву (3 варіант) ми несемо збитки.

3.4. Охорона праці

Охорона праці – це система законодавчих актів, соціальних і економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально- профілактичних заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи і пожежну безпеку. Трудове законодавство регламентується законодавчими актами, основними з яких є Конституція України, Кодекс законів про працю, Закон України”Про охорону праці”. Порушення стандартів і правил по охороні праці, трудового законодавства і колективного договору, невиконання технічних норм інспектора праці і інших органів надзору передбачають дисциплінарну, адміністративну, кримінальну і матеріальну відповідальність. Її несуть керівники підприємств, відділень, ланок, бригад і т.п. Головні спеціалісти та керівники виробничих підрозділів зобов’язані: проводити інструктажі з техніки безпеки та реєструвати їх в спеціальних жур­налах; допускати до роботи на тракторах, комбайнах та інших мобільних машинах осіб, не молодших 18 років, які мають посвідчення на право керування цими машинами; контролювати справність сільськогосподарської техніки та засобів індивідуального захисту; не призначати на роботу в нічний час матерів, що годують, та вагітних жінок; організовувати періодичні медичні огляди працюючих; розслідувати причини нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом, і вживати заходи щодо їх запобігання; брати участь у проведенні оперативного контролю за станом охорони праці в господарстві; контролювати забезпечення виробничих ділянок і пожежонебезпечних місць первинними засобами пожежегасіння; брати участь у розробленні планів заходів з охорони праці; організовувати курсові навчання безпечним методам праці та проводити атестацію працюючих Із техніки безпеки; брати участь в організації та роботі кабінетів охорони праці в господарстві та облаштуванні куточків техніки безпеки на виробничих ділянках; в паспортизації умов праці; здійснювати постійний контроль за дотриманням працюючими правил і норм техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку. Керівники господарств повинні вживати заходи щодо зменшення рівня шуму, вібрації, концентрації пилу, шкідливих газів на робочих місцях, а також щодо зменшення впливу на працюючих інших шкідливих та небезпечних виробничих факторів. При виконанні роботи одночасно декількома працівниками з їх числа призначається старший і за його сигналом повинна починатися та закінчуватися робота. Цукрові буряки – основна технічна культура, яка потребує правильного догляду, починаючи з підготовки поля після попередника і закінчуючи збиранням врожаю. В цілому на дослідному полі працюють механізатори, які знають основні потреби техніки безпеки при проведенні робіт на посіві, при догляді і зборі буряків. До роботи допускають лише технічно справні машини і знаряддя, що повністю відповідають вимогам безпеки. Комплектує машинно-тракторний агрегат тракторист-машиніст під обов’язковим наглядом бригадира, механіка або агронома. Усі самохідні машини та трактори, що працюють, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.019-91 та бути обладнані дзеркалами заднього спостере­ження, справними гальмами та гальмівними сигналами, габаритними вогнями, передніми та задніми ліхтарями, покажчиками поворотів, двосвітловими ліхтарями та забезпечувати перемикання на ближнє та дальнє світло; підніжками, перилами, ручками, поручнями із нетеплопровідного матеріалу; аптечкою першої допомоги, термосом для питної води; засобами пожежогасіння; укомплектовані набором справного інструменту . Карданні вали та всі передачі повинні бути огородженні захисними ко­жухами, які легко знімаються або відкриваються. Робоче місце має бути об­ладнане м’яким сидінням, площадкою та підніжною дошкою для обслугову­ючого персоналу. Якщо конструкцією машини сидіння не передбачено, то установка його не дозволяється. При роботі на ґрунтообробних машинах та знаряддях очищати робочі органи необхідно спеціальними чистиками під час зупинки агрегату. Перед заміною або налагодженням робочих органів, а також перед регулюванням величини їх заглиблення потрібно вимкнути двигун або відчепити та зафіксу­вати на спеціальних підставках машину. Заправлення сівалок вручну допускається тільки під час зупинки агрегату. При сівбі протруєного насіння з одночасним внесенням добрив слід користуватися захисними окулярами і респіраторами. Перед прийомом їжі або курінням необхідно вимити руки та обличчя водою з милом. Під час руху посівних агрегатів не можна піднімати або опускати вручну маркери, відкривати насіннєві ящики, стояти навпроти механізмів включення сівалок у роботу. Операції з технічного обслуговування виконувати тільки при зупинено­му двигуні трактора або комбайна. До роботи з отрутохімікатами допускаються особи, які пройшли медич­ний огляд, забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту. Протруювати насіння необхідно механізованим способом, періодично перевіряючи герметизацію обладнання і обов’язково використовуючи засоби індивідуального захисту. Протруєне насіння видають із складу за письмовим розпорядженням керівника робіт, транспортують його в поле спеціальними завантажувачами, а у випадку їх відсутності – в мішках спеціально обладнаним транспортом. При виконанні робіт з обприскування руки й обличчя необхідно змащувати вазеліном, застосовувати засоби захисту органів дихання, зору і шкіри. Отрутохімікати, які потрапили на землю, треба закопувати. Після оброблення ділянки отрутохімікатами навколо неї виставляють попереджувальні написи. При використанні отрутохімікатів слід керуватися чинними Санітарними правилами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України. Основні причини травматизму – невиконання правил техніки безпеки, порушення трудової дисципліни.

3.5.Охорона навколишнього середовища

Науково-технічний прогрес разом з різноманітними благами для людей приніс у навколишнє середовище низку негативних явищ, серед яких найголовнішими є забруднення атмосфери і водоймищ, деградація ґрунтового вкриття, зниження запасів біологічних ресурсів, порушення стабільності екологічних систем та багато іншого. Масштаби антропогенних перетворень природи безперервно ростуть і при цьому погіршення якості природного середовища має локальний, регіональний, національний та глобальний характер. Звідси і розв’язання проблеми природокористування не може обмежуватись територією регіону або навіть держави, а виходить на міждержавний рівень. У безпосередній близькості від великих індустріальних центрів забороняється вирощування овочевих і ягідних культур та випас тварин. Тут доцільно вирощувати технічні культури такі як цукрові буряки та більш стійкі до забруднення зернові. Особливу увагу слід приділяти гігієнічному стану ґрунтів, на яких вирощуються культури, що використовуються для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування. У даних випадках перед сівбою обов’язково проводять обстеження ґрунту на вміст токсичних речовин. Не менш загрозливий стан із забрудненням водних екосистем, що пов’язано як з діяльністю промисловості, так і сільського господарства. Так, багаторічний техногенний прес на ґрунти Степу спричинив значне забруднення їх важкими металами та мікроелементами, радіонуклідами, нафтопродуктами і т.п. Екологічна ситуація особливо ускладнюється в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій та Харківській областях, де умови складаються не на користь навколишнього середовища і здоров’я людини. Для визначення ступеня техногенного забруднення конкретного ґрунтового покриву лабораторією охорони ґрунтів від техногенного забруднення ННЦ “ІГА ім. О.Н. Соколовського” УААН встановлено фоновий валовий вміст мікроелементів та важких металів у ґрунтах України. Не менш важливою проблемою є посилення забруднення глибоких горизонтів підземних вод, які є стратегічним запасом, а в деяких регіонах – єдиним ресурсом питної води, особливо в сільській місцевості, Все частіше це відбувається внаслідок роботи свердловин вертикального дренажу. Сучасний стан водогосподарського комплексу потребує докорінних змін у веденні зрошуваного землеробства. Необхідно оптимізувати водо подачу, впроваджувати новітні технології зрошення, що максимально враховують збереження екосистем. Заходи, які також слід першочергово здійснювати, наступні: • реконструкція зрошувальних систем з метою забезпечення збільшення площ з краплинним поверхневим та підґрунтовим способами поливу; • збільшення частки культур, що потребують найменшої кількості води та інших ресурсів і забезпечують максимальний прибуток; • відновлення поблизу населених пунктів природних поверхневих водотоків; • відновлення роботи існуючих дренажних систем, очищення колодязів і труб на горизонтальних дренах; • будівництво нових дренажних систем; • створення протифільтраційних облицювань на зрошувальних каналах; • розчищення русел малих річок; • оптимізація структури земельних угідь зі збільшенням території запо­відних зон, збереження унікальних ландшафтів, заліснення та залуження малопродуктивних земель, що забезпечить розширення мережі територій з біологічним дренажем. У сучасних умовах реформування агропромислового комплексу обставини склались таким чином, що проблеми збереження родючості ґрунтів, запобігання їхній деградації начебто відійшли на другий план. У 2000-2003 рр. у сільськогосподарські підприємства надійшло в 10 разів менше мінеральних добрив (15-20 кг/га) порівняно з 1986 – 1990 рр., а гною – лише 0,4-1 т/га проти 8-10 т/га у попередній період. Якщо в роки інтенсивної хімізації землеробства виникала потреба в запобіганні надмірного використання всіх засобів хімізації, то нині, навпаки, маючи відшкодування винесених з врожаями поживних речовині на рівні не вище 20%, виробники не завжди можуть і знають, як не допустити деструктивних змін у родючості ґрунтового покриву. По суті, аграрне виробництво перейшло на так зване біологічне (альтернативне) землеробство, але при цьому дуже рідко зустрічається весь комплекс заходів, притаманних йому. Досвід країн Західної Європи і США свідчить, що повна відмова від застосування засобів хімізації призводить до зниження врожайності культур на 30-60%. Дослідженнями в зоні степу України встановлено, що за раціонального поєднання органічних і мінеральних добрив в оптимальних дозах одержували прирости врожаїв до 26-32%. При цьому створювались умови для відтворення родючості чорноземних ґрунтів. Одержана в дослідах продукція повністю відповідала санітарно-гігієнічним вимогам за вмістом нітратів і важких металів. Отже, відмова під цього високоефективного засобу об’єктивно необґрунтована і може бути пояснена лише економічними факторами, зумовленими порушенням паритету цін на промислову та сільськогосподарську продукцію. Тому найбільш прийнятною концепцією можна вважати наступну. Наявну кількість органічних добрив використовувати на полях, розміщених на відстані 3-5 км від тваринницьких ферм, у нормах не вище 25-30 т/га під кукурудзу, цукрові буряки, озиму пшеницю. На віддалених від ферм полях повинна використовуватись побічна продукція (гичка), яка не знаходить використання у тваринництві. Вносити мінеральні добрива слід за принципом їхніх оптимально мінімальних доз з раціональним співвідношенням поживних елементів. Для зменшення втрат азоту і запобігання його міграції в інші середовища хімічна промисловість повинна виробляти більше повільно діючих добрив та з інгібіторами нітрифікації. Крім того, в структурі сівозмін частка багаторічних трав має становити не менше 10-15% . Перелічені фактори в сукупності дадуть можливість поліпшити баланс елементів живлення в землеробстві, створити кращі умови для утворення гумусу, агрономічне цінної структури та в цілому фізичних властивостей чорноземів. Тільки за комплексного використання агрохімічних заходів, а саме органічних і мінеральних добрив, хімічних меліорантів, сидератів, біопрепаратів та ін., можливе створення оптимальних умов живлення сільськогосподарських культур та відтворення родючості ґрунту. Кінцева практична мета цих заходів – з урахуванням конкретного біокліматичного потенціалу реалізувати продуктивність сільськогосподарських культур і зберегти здоровим довкілля.

 

 

ВИСНОВКИ

 

  1. При ранніх строках сівби рослини буряків краще розвиваються весною.
  2. При сівбі разом з ранніми зерновими в рослин цукрових буряків розвивається більша площа листя.
  3. Найбільший приріст середньої маси коренеплодів за вегетацію був на варіанті при сівбі в ранні та оптимально-рані строки.
  4. Строки сівби значно вплинули на наростання маси коренеплодів. Так в першому варіанті ці показники були найвищими i поступово зменшувалися із запізненнями з сівбою. З цього слідує, що чим раніше проведена сівба тим більша урожайність коренеплодів, крім того, врожай збільшується по всім варіантам залежно від строку збирання.
  5. Розрахунок економічної ефективності показав, що доцільно проводити сівбу разом з ранніми зерновими культурами, а збір проводити в кінці вересня.

 

Пропозиції виробництву

Сівбу цукрових буряків необхідно проводити в ранні строки разом з ранніми зерновими культурами. Збирання коренеплодів потрібно проводити в кінці вересня з метою, щоб урожай сформувався за 150-160 днів, враховуючи при цьому ґрунтово-кліматичні умови зони вирощування, господарства, окремого поля.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Растениеводство /Под. ред. Вавилова – М.: Агропромиздат,– 1986,– 512с.
  2. Роїк М. Буряки. – К.: ХХІ ст. РІАТРІД, 2001. – С.112-113
  3. Глеваський I.B. Буряківництво: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1991.– С. 5-6
  4. Зінченко O.I., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво. – К.: Аграрна освіта, 2001.– С. 344-345
  5. Герасименко О.В., Зоря С.Ю. Буряківництво волає про допомогу /Цукрові буряки К.: Врожай,–1998.–№3. – С. 25
  6. Єранкін О. Солодкі горизонти Батьківщини// Пропозиція.-№ 1.-2001.- С. 105-107
  7. Бондаренко Г.В. Удосконалення прийомів насінництва цукрових буряків .К.: 1992.-59с.
  8. Технічні засоби на передпосівному обробітку i сівбі // Цукрові буряки. –1999.-№2.-С. 14
  9. Ящук. Н.Д. Влияние сроков сева на полевую всхожесть семян и продуктивность сахарной свеклы. – Сборник научных трудов: Повышение продуктивности сахарной односемянной свеклы в условиях Правобережья Лесостепи УССР. – К.: – 1983.- С. 100 – 103
  10. Українська інтенсивна технологія виробництва цукрових буряків.// За ред. О.М. Ткаченка, М.В. Роїка – К.: “Академ – прес”, 1998. – 240 с.
  11. Шаповал М.П., Погрібняк С.П., Борштейн Л.А. Гнучкість технології – запорука успіху.// Цукрові буряки.-1998.– №3.- С. 5 – 6
  12. Гуреев И.И., Агибалов А.В. Без затрат ручного труда.// Сахарная свекла.– 1997.-№3.– С. 10-13
  13. Гринберг С.А., Шиманский А.Г. и др. Агротехника сахарной свеклы. – Красноградское книжное издательство. – 1982. – с. 69
  14. Мартынович Н.Н., Радзивил В.Х., Агротехника гибрида Юбилейный //. Сахарная свекла. – №10. – 1985. – С 21 – 22
  15. Самбуров В.И., Греков М.А., Власюк П.А., Мельничук А.Н., Кузьмич С.И., Шевченко В.Н., Адаменко Ф.И., Задлер В.В. Свекловодство. Том II. – К.; Х.: – 1951. – 552 с.
  16. Сахарная свекла: Основы Агротехники. Под ред. В.Ф. Зубенко.- К.: «Урожай» 1979. – С. 166, 279
  17. Управління врожайністю цукрових буряків// За ред. Карпенка І.Ф.-К.: Урожай, 1991. – С. 73–79
  18. Коломієць О.П., Гончарук Г.С., Ломако Т.Н. Передумови якісної сівби.// Цукрові буряки. – 1999. – №2. – С. 17
  19. Никульников И.М., Кураков В.И., Калинин А.Т. Фактор повышения урожая //. Сахарная свекла. – №7. – 1985. – С. 35 – 36
  20. Лесик Б.В., Хелемский М.З., Малиновский А.С., Горкуша В.М. Условия выращивания и технологические качества свеклы //. Сахарная свекла. -№2.-1985.-С. 11-13
  21. Улучшение технологических качеств сахарной свеклы/ Под ред. В.Ф. Зубенко. – К.: Урожай, 1989. – С. 87 – 105
  22. Войтенко А.А. Продуктивность и технологические качества сахарной свеклы в зависимости от сроков посева, густоты насаждения и времени уборки в условиях Кировоградской области: Автореф. дис. … канд. с. – х. наук.-К., 1972.-С. 10-11; С. 16
  23. Глеваский И.В. Влияние сроков посева, норм высева и глубины заделки семян на урожай и сахаристость полиплоидной сахарной свеклы: Авто­реф. дис. … канд. с. – х. Наук. – К., 1972. – С. 9 – 10
  24. Нанаенко А.К. Оптимальные сроки // Сах. свекла.- 2000.-№8.- С. 15-16
  25. Гуреев И.И., Агибалов А.В. Оптимальные условия уборки//Сах. свекла.-2001.-№8.-С. 21-24
  26. Жатов А.И., Бобро М.А., Мишнев А.К., Жатова Г.А., Будённый Ю.В., Григорьев В.И. Особенности возделывания технических культур. Х.: 1990.-С. 87
  27. Зуев М.М., Курило В.Л., Гументик М.Я. Збиранню буряків належне значення.// Цукрові буряки. – 1998.– №5.– С. 14–15
  28. Минаков Н.А., Сроки уборки свеклы в ЦЧЗ// Сах. свекла.- №8.-1987.-С.19-23
  29. Князев В.О. До питання технологічної якості цукрових буряків.// Цукор України.-1997. – №1 – С. 12 – 13
  30. Таксина Г.А., Бурянова М.А., Гребёнкина М.В., Иванова Т.Е., Бурянов Н.Д., Панов B.C. Возделывание сахарной свеклы в Хакасии.// Сахарная свекла.- 1998.- №6.- С. 6 – 8
  31. Даньков В.Я. Буряківництво. – Чернівці: Прут, 2000. – 396 с. (с. 170)
  32. Глеваський I.B. Буряківництво: Навч. посібник.-К.: Вища шк., 1991.- С. 251-252
  33. Производство сахарной свеклы: технические выводы на основе проекта в Красноярском крае. Люксембург, 1995. – С. 46
  34. 3убенко В.Ф. та інші. Науково-обгрунтована система ведення сільського господарства в Лісостепу УРСР,-К.:Урожай, 1974.- С. 156
  35. Свекловодство: Агротехника сахарной свеклы. Том П. Киев, Харьков-1951.-С. 390
  36. Ушкаренко В.А., Скрипников А.Я. Планирование эксперимента и дисперсионный анализ данных полевого опыта.- К.; Одесса: Высшая школа, 1988.-120 с.
  37. Починок Х.Н. Методы биохимического анализа растений. «Наук. Думка».-К.:– 1976.
  38. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований).- М.: Агропромиздат,1985.- С. 248 -256
  39. Агрономическая тетрадь по интенсивным технологиям производства сахарной свеклы/ Под. ред.А.Н. Ткаченка, В.Ф. Зубенко.- К.: Урожай,1989.-С. 28-31
  40. Методические указания по написанию дипломных и курсовых работ по организации производства.За ред.В.П.Мартьянова.1996.-12с.
  41. Методичні вказівки для виконання дипломних робіт.За ред. М.А.Бобро.-Харків.2006.-34 с.
  42. Основи наукових досліджень в рослинництві. Методичні вказівки. За ред. М.А. Бобро.Харків.2003.36с.
  43. Основи наукових досліджень з агрономії. За ред. В.О.Єщенка.-К.: Дія.-2005.-288 с.
  44. Статистичний щорічник України за 2002 рік. Під ред. О.Г. Осауленка, – К.: “Консультант”, 2003.-С. 183; 195

Додаток А

Метеоданні за вегетаційний період

Місяці

Температура, °С

Опади, мм

2007

2008

Багаторічні

2007

2008

Багаторічні

Січень

0,5

-6,9

-6,9

66,6

22,2

38

Лютий

-5

-1,3

-6,2

28,1

9,3

32

Березень

4,8

5,3

-1,3

22,5

48,9

27

Квітень

8,3

11,1

8,3

17,5

75,7

35

Травень

17,7

13,7

15,4

45,7

45,3

49

Червень

20,4

18,9

19,2

93,8

73,9

59

Липень

21,6

21,2

20,5

42,7

72,8

71

Серпень

23,3

21,9

19,6

26,9

21,6

56

Вересень

14,9

13,8

13,8

60,4

34,5

43

Жовтень

9,5

10,5

6,9

49,7

92,9

32

Листопад

0,4

3,2

0,7

49,0

27,7

42

Грудень

-2,3

-2,6

-3,4

19,8

21,6

45

За рік

9,5

9,1

7,2

522,7

546,4

529

 

Додаток Б

Динаміка наростання площі листя цукрових буряків за вегетацію, тис. м²/га (2007)

Варі анти сівби

Дати

30.05

15.06

2.07

16.07

1.08

15.08

30.08

10.09

17.09

29 квітня

7,99

10,65

24,70

30,18

28,14

25,42

20,04

17,65

13,49

7 травня

2,42

10,97

21,37

27,30

25,85

22,13

19,16

15,27

11,67

14 травня

1,46

14,51

21,53

19,18

19,72

17,32

16,84

13,81

 

 

Додаток В

Динаміка наростання площі листя цукрових буряків за вегетацію, тис. м²/га (2008)

Варі анти сівби

Дати

20.06

3.07

15.07

30.07

15.08

29.08

9.09

28.09

26 квітня

7,31

20,42

21,92

22,92

19,06

16,42

14,86

11,86

1 травня

4,35

10,78

18,00

20,34

15,03

13,61

12,76

9,51

7 травня

2,71

4,00

12,56

15,75

16,14

13,59

11,73

8,27

 

 

Додаток Г

Маса 100 рослин цукрових буряків по різним фазам розвитку, г (2007)

Варі анти сівби

Фази розвитку

Вилочка

1 пара

2 пара

3 пара

4-5 пара

29 квітня

10,76

37,17

195,62

527,36

1123,41

7 травня

9,8

33,83

204,50

483,71

1003,35

14 травня

7,31

31,67

183,27

495,12

1467,91

 

 

Додаток Д

Маса 100 рослин цукрових буряків по різним фазам розвитку, г (2008)

Варі анти сівби

Фази розвитку

Вилочка

1 пара

2 пара

3 пара

4-5 пара

26 квітня

11,32

36,12

211,50

530,09

1262,75

1 травня

10,01

32,98

201,04

504,42

1191,08

7 травня

8,63

33,35

197,26

489,91

1205,37

 

 

 

Додаток Е

Динаміка наростання маси коренеплодів цукрових буряків за вегетацію, г (2007)

Варі анти сівби

Дати

14.06

3.07

17.07

31.07

14.08

29.08

10.09

17.09

29 квітня

5,2

189,7

327,4

486,2

562,0

608,7

778,0

904,0

7 травня

106,5

217,1

311,9

442,8

489,6

599,0

723,0

14 травня

21,6

78,2

197,1

315,4

378,7

486,0

645,0

 

Додаток Є

Динаміка наростання маси коренеплодів цукрових буряків за вегетацію, г (2008)

Варі анти сівби

Дати

20.06

3.07

15.07

30.07

15.08

29.08

9.09

28.09

26 квітня

44,23

156,8

216,0

238,0

296,7

340,8

365,1

396,1

1 травня

10,5

119,5

162,4

221,6

264,9

331,7

344,7

372,3

7 травня

8,0

45,8

101,5

143,8

195,4

229,1

264,0

303,4

 

Додаток Ж

Урожайність коренеплодів цукрових буряків, ц\га

Варі анти сівби

Строки збирання

2007

Сума

Середнє

I

II

III

29 квітня

1

335

347

335

1017,0

339,0

2

373

387

378

1138,0

379,3

7 травня

1

260

285

258

803,0

267,7

2

361

354

357

1072,0

357,3

14 травня

1

219

225

204

648,0

216,0

2

268

241

284

793,0

264,3

НІР05 А

17,0

НІР05 В

13,9

НІР05 А×В

13,9

 

Додаток З

Урожайність коренеплодів цукрових буряків, ц\га

Варі анти сівби

Строки збирання

2008

Сума

Середнє

I

II

III

26 квітня

1

406,8

325,3

374,1

1106,2

368,7

2

396,7

381,1

425,5

1203,3

401,1

1 травня

1

388,2

340,6

315,6

1044,4

348,1

2

373,4

389,8

402,9

1166,1

388,7

7 травня

1

270,7

235,6

293,5

799,8

266,6

2

305,0

284,7

316,7

906,4

302,1

НІР05 А

31,8

НІР05 В

25,9

НІР05 А×В

-

 

 

 

 

 

Додаток И

Економічна та енергетична ефективність вирощування цукрових буряків різних гібридів та строків збирання в розрахунку на 1 га

10.09.2007

17.09.2007

Строки збирання

Варіанти

Варіанти

Показники

29 квітня

7 травня

14 травня

29 квітня

7 травня

14 травня

Урожайність, т

33,90

26,77

21,60

37,93

35,73

26,43

Вартість урожайності, грн.

5763,00

4550,90

3672,00

6448,10

6074,10

4493,10

Виробничі витрати, грн.

5982,40

5868,32

5785,60

6046,88

6011,68

5862,88

Виробничий прибуток, грн.

-219,40

-1317,42

-2113,60

401,22

62,42

-1369,78

Рівень рентабельності, %

-3,67

-22,45

-36,53

6,64

1,04

-23,36

Енергетичні затрати, тис. МДж.

89,16

85,47

81,26

90,64

89,87

85,24

Енергоємність урожайності, тис. МДж.

86,78

68,53

55,30

97,10

91,47

67,66

Коефіцієнт енергетичної ефективності, К.е.е.

0,97

0,80

0,68

1,07

1,02

0,79

 

Додаток І

Економічна та енергетична ефективність вирощування цукрових буряків різних гібридів та строків збирання в розрахунку на 1 га

9.09.2008

28.09.2008

Строки збирання

Варіанти

Варіанти

Показники

26 квітня

1 травня

7 травня

26 квітня

1 травня

7 травня

Урожайність, т

36,87

34,81

26,66

40,11

38,87

30,21

Вартість урожайності, грн.

6267,90

5917,70

4532,20

6818,70

6607,90

5135,70

Виробничі витрати, грн.

6029,92

5996,96

5866,56

6081,76

6061,92

5923,36

Виробничий прибуток, грн.

237,98

-79,26

-1334,36

736,94

545,98

-787,66

Рівень рентабельності, %

3,95

-1,32

-22,75

12,12

9,01

-13,30

Енергетичні затрати, тис. МДж.

90,28

89,53

85,40

91,31

90,94

87,47

Енергоємність урожайності, тис. МДж.

94,39

89,11

68,25

102,68

99,51

77,34

Коефіцієнт енергетичної ефективності, К.е.е.

1,05

1,00

0,80

1,12

1,09

0,88

 

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в LiveJournal

2 комментария: Дипломная работа по сахарной свекле

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.

CAPTCHA image
*

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

MAXCACHE: 0.49MB/0.00254 sec