Объявления

Курсова робота Технологія вирощування соняшнику в умовах Лісостепової зони

Вступ.. 3

РОЗДІЛ 1. БОТАНІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА культури……………………………………………………………………………..6

1.1. Морфологія і систематика. 6

1.2. Фенологічні фази, етапи органогенезу. 9

1.3. Біологічна характеристика ……………………………………………………12

РОЗДІЛ 2. Характеристика зони вирощування …. 14

2.1. Основні типи грунтів та їх характеристика. 14

2.2. Температурний режим, режим вологості та інші особливості. 16

РОЗДІЛ 3. Технологія вирощування.. 19

3.1. Попередники . 19

3.2. Типові сівозміни в даній зоні. 19

3.3. Система удобрення культури . 22

3.4. Система основного обробітку грунту та її обгрунтування. 25

3.5. Способи основного обробітку грунту та їх обгрунтування. 26

3.6. Підготовка насіння до сівби. 28

3.7. Характеристика рекомендованих для зони сортів і гібридів. 30

3.8. Система заходів догляду за посівами та їх обгрунтування. 31

3.9. Збирання врожаю, обгрунтування строків і способів збирання, організаційних засобів при збиранні, первинна очистка насіння. 32

3.10. Технологічна карта вирощування соняшнику. 36

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Історія виникнення культури.

Батьківщиною соняшнику вважають південно-західну частину Північної Америки, де й нині ростуть дикі форми. В Росію його завезли на початку XVIII ст. і тривалий час (понад 125 років) вирощували як декоративну рослину і з метою одержання насіння, яке використовували як ласощі замість горіхів [20].

Першу спробу використати насіння соняшнику для отримання олії зробив у 1829р. житель слободи Олексіївка Воронезької губернії селянин Д. С. Бокарьов. Відтоді й починається історія окультурення дикого соняшнику, а безроздільний пріоритет у формуванні культурного високо олійного соняшнику належить ученим колишнього Союзу. Особливо велика заслуга в його окультуренні Л. А. Жданова, В. С. Пустовойта, зусиллями яких олійність насіння соняшнику вдалося підвищити з 30-33 до 50-53 % і при цьому створити високоврожайні, стійкі проти шкідників і хвороб сорти. До багатьох держав світу олійний соняшник був завезений з колишнього СРСР.

Тепер олійний соняшник поширений на всіх континентах земної кулі. Світова площа його посівів становить понад 14,5 млн. га. На великих площах його висівають в Україні, США, Китаї, Туреччині та багатьох інших державах.

Середня врожайність соняшнику в Україні в останні роки становила

16-18 ц/га. Найвища вона в господарствах, де соняшник вирощують за прогресивною технологією, – по 30 ц/га і більше, а в умовах зрощення –

38,7 – 40 ц/г [16, 19, 20].

         Народногосподарське значення культури.

Соняшник – основна олійна культура в Україні. Посівні соняшнику в Україні займають понад 2 млн. га, що становить 96 % площі всіх олійних культур. Найбільші посівні площі соняшнику в Дніпропетровській, Донецькій, Запорозькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській і Полтавській областях.

Насіння його районованих сортів і гібридів містить 50-52 % олії, а селекційних – до 60 %. Порівняно з іншими олійними культурами соняшник дає найбільший вихід олії з одиниці площі (750 кг/га в середньому по Україні).

Соняшникову олію широко використовують як продукт харчування в натуральному вигляді (Таб. 1). Харчова цінність її зумовлена високим вмістом полі ненасиченої жирної линолевої кислоти (55-60 %). Соняшникову олію використовують в кулінарії, хлібопеченні, для виготовлення різних кондитерських виробів і консервів. Соняшникову олію використовують також при виготовленні лаків, фарб, стеарину, лінолеуму, електроарматури, клейонки, водонепроникних тканин тощо [5].

Таблиця 1 − Виробництво олії у світі, млн. т

 

Культура 2000 р. 2003 р. 2005 р. 2007 р. 2009р. 2011р.
Соя 15,9 17,2 19,8 19,9 20,2 20,5
Пальма 11,2 13,4 15,2 16,2 16,4 16,7
Ріпак 8,8 9,1 10,3 11,3 11,4 11,6
Соняшник 8,1 7,7 8,5 9,2 9,3 9,5
Бавовник 4,0 3,9 3,8 4,1 4,1 4,3
Арахіс 4,0 4,0 4,3 4,3 4,5 4,6
Кукурудза 1,5 1,6 1,8 1,9 2,0 2,1
Оливки 1,6 2,0 1,9 1,7 1,8 1,9
Всього 61,6 66,6 72,9 75,8 76,4 77,1

 

 

Побічні продукти переробки насіння соняшнику – макуха при пресуванні і шрот при екстрагуванні (близько 35 % від маси насіння) є цінним концентрованим кормом для худоби.

Лушпиння (вихід 16 – 22 % від маси насіння) є сировиною для виробництва гексозного й пентозного цукру. Із гексозного цукру виробляють етиловий спирт і кормові дріжджі, із пентозного – фурфурол, який використовують при виготовленні пластмас, штучного волокна та іншої продукції.

Кошики соняшнику (вихід 56-60 % від маси насіння) є цінним кормом для тварин. Їх добре поїдають вівці. З кошиків виробляють харчовий пектин, який використовується в кондитерській промисловості.

Соняшник вирощують і як кормову культуру. Він може дати до 600 ц/га і більше зеленої маси, яку в чистому вигляді чи в сумішах з іншими кормовими культурами використовують при силосуванні. Силос із соняшнику добре поїдається худобою.

Стебла соняшнику можна використовувати для виготовлення паперу, а попіл – як добриво. Жовті пелюстки язичкових квіток соняшнику використовують як ліки у фітотерапії.

Соняшник – чудова медоносна рослина. З 1 га. його посівів під час цвітіння бджоли збирають до 40 кг. меду. При цьому значно поліпшується запилення квіток, що підвищує врожай насіння.

Сіють соняшник також для створення куліс на парових полях. Як просапна культура він сприяє очищенню полів від бур`янів [7, 8, 20].

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в LiveJournal

Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 комментарий: Курсова робота Технологія вирощування соняшнику в умовах Лісостепової зони

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.

CAPTCHA image
*

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

MAXCACHE: 0.35MB/0.00039 sec