Объявления

Звіт по сої

3.4 Методика досліду

Дослідження проводяться шляхом проведення польових та лабораторних досліджень. Польові досліди проводяться на дослідному полі Харківського НАУ імені В.В. Докучаєва відповідно до загальноприйнятої методики. Був закладений польовий двофакторний дослід, в чотирьох повтореннях, та лабораторні досліди. Розміщення ділянок систематичне. Посівна площа елементарної ділянки складала 30,0, облікова – 25,2 м2.

Попередником в польових дослідах були ярі зернові. Після збирання попередника проводили лущення стерні дисковими лущильниками БДТ – 7 на глибину 5 – 7 см, оранку з осені – на 25-27 см. Весною під передпосівну культивацію вносили мінеральних добрив нітроамофоску в розрахунку 30 кг д.р. /га.

Підготовка і обробіток ґрунту були загальноприйнятими для зони Лісостепу України. Їх проведення передбачало максимальне знищення бур’янів, накопичення вологи та створення сприятливих умов для росту і розвитку сортів сої різної стиглості.

Посів проводили селекційною сівалкою ССФК-7 з шириною міжрядь 45 см при прогріванні ґрунту на глибині загортання насіння до 10 – 120 С, з зарубкою на глибину з – 4 см і наступним прикочуванням кільчасто-шпоровими котками. Норма висіву становила 600 тис. схожих насінин на гектар.

В період вегетації рослин в посівах проводили 2-3 ручних рихлень міжрядь до змикання рядків.

Дослідження проводились із районованим сортом сої: Романтика (Інститут рослинництва імені В.Я. Юр’єва УААН. Також предметом досліджень були біопрепарати: ризогумін – 200 г/га, гумісол – 8 л/т, агростимулін – 10 мл/т, емістим С – 10 мл/т. Облік урожаю суцільний по ділянковий комбайном „Sampo – 500 „ у фазі повної стиглості сої при вологості насіння 14 – 15 % прямим комбайнуванням.

 

Загальна схема досліду має такий вигляд

Біостимулятори

  1. Контроль (сухе насіння)
  2. Контроль (зволожене насіння)
  3. Ризогумін
  4. Ризогумін + Гумісол
  5. Ризогумін + Агростимулін
  1. Ризогумін + Емістим С.

 

Протягом періоду вегетації рослин сої в польових дослідах проводилися слідуючи супутні спостереження:

–         фенологічні спостереження проводились за описом періодів та фенологічних фаз росту і розвитку рослин сої за методикою Ф.М.Куперман (1968). За початок фази приймалась наявність її не менш як у 10 % рослин, за повну – у 75%;

–         підрахунок густоти рослин сої визначали двічі за вегетацію вибірковим методом, за яким вибірку формували із відрізків всіх рядків довжиною 222 см і зі всієї довжини облікової площі ділянки. При цьому довжину окремого відрізка рядка знаходили діленням довжини ділянки на число облікових рядків. Для визначення густоти посіву на всій обліковій площі конкретного варіанту сумували число рослин на всіх відрізках вибірки і цю суму множили на число облікових рядків на ділянці    (рис. 1 ).

 

 

 

Рис. 1. Схема вибіркового обліку густоти рослин.

 

Перший раз густоту рослин визначали у фазі повних сходів, другий – перед збиранням.

–         вологість ґрунту визначали за горизонтами 0-10; 10-20; 20-30; 30-40; 40-60; 60-80 80-100 см перед сівбою та після збирання сої за діагоналлю облікової ділянки в трикратній повторності термостатно-ваговим методом при висушуванні зразків до маси абсолютно сухого грунту. Після чого відсотки переводили в мм доступної вологи. Вміст доступної вологи в ґрунті (%) визначали за формулою:

Вд =  В- Вн ,  де

В – зміст загальної вологи, %;  Вн – вміст недоступної вологи (або вологість стійкого в‘янення), %.

–         хіміко-технологічну оцінку насіння сої будемо проводити на вміст: „сирого» протеїну за допомогою методу Кельдаля (білковий азот множили на 5,70) та ,сирого» жиру – на обезводненому залишку шляхом екстрагування ефіром в апараті Сокслета;

–         облік урожаю насіння – методом суцільного збирання і зважування з кожної ділянки, при збиранні сої для визначення біологічної врожайності відбирали середню пробу насіння з кожної ділянки з наступним визначенням в лабораторії вологості і засміченості;

–         відбір та аналіз рослин за елементами структури урожаю – за методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур;

–         математичну обробку даних проводили методом дисперсійного і кореляційно-регресійного аналізів (Б.О.Доспєхов, 1985);

–         за даними урожайності розраховували біоенергетичну ефективність вирощування сої за методикою та довідковими даними, викладеними В.П. Мартьяновим (1991);

–         економічну оцінку технології вирощування сої залежно від схем досліджень та розроблених технологічних карт розраховували за методикою викладеною В.П. Мартьяновим (1991).

  1. 3.        ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Збирання урожаю проводили 14 вересня шляхом прямого комбайнування комбайном „Sаmро-500», в результаті отримали данні представлені в таблиці № 1

Таблиця 1. Урожайність сої залежно від застосування біопрепаратів, т/га

(Дослідне поле ХНАУ імені В.В. Докучаєва, 2011 р.)

Варіант

Урожайність по повторенням, ц/гаСередня урожай-ність, ц/гаПрибавка

до

контролю

+/-ІIIIIIIV1

2

3

4

 

5

6Контроль (сухе насіння)

Контроль (зволожене насіння)

Ризогумін (насіння)

Ризогумін + Гумісол (насіння)

Ризогумін + Агростимулін

Ризогумін + Емістим С1,17

1,23

1,29

1,21

 

1,17

1,511,17

1,42

1,41

1,36

 

1,35

1,331,32

1,00

1,33

1,29

 

1,53

1,321,09

1,15

1,17

1,62

 

1,46

1,431,187

1,198

1,298

1,370

 

1,375

1,397-

0,011

0,112

0,183

 

0,188

0,211

НІР05

0,19

 

 

У результаті досліджень 2011 р. установлено, що обробка насіння сумішками біопрепаратів підвищує рівень урожайності, яка становила при обробці насіння: ризогумін + гумісол – 1,370 т/га, що на 0,183 т/га більше, ніж контроль; ризогумін + агростимуліном 1,375 т/га, що на 0,188 т/га більше, ніж контроль; ризогумін + емістимом 1,397 т/га, що на 0,211 т/га більше, ніж контролі.

В наших дослідженнях ми визначали вплив обробки насіння сумішками біопрепаратів на кількість та біомасу бульбочок сої (рис. 1.).

Обробка насіння сумішкою біопрепаратів підвищувало число бульбочок, і становило: при обробці ризогумін + гумісолом – 1,945, ризогумін + агростимуліном – 1,985, ризогумін + емістимом С – 1,838 млн. шт../га, що на 1,281, 1,321, 1,174 млн. шт./га більше, ніж на контролі, та на 0,11, 0,15, 0,003 млн. шт./га більше, ніж при обробці насіння ризоторфіном, відповідно.

Обробка насіння сумішкою біопрепаратів теж підвищувало масу бульбочок, і становило: при обробці ризогумін + гумісолом – 0,847, ризогумін + агростимуліном – 0,856, ризогумін + емістимом С – 0,839 т/га, що на 0,652, 0,661, 0,644 т/га більше, ніж на контролі, та на 0,01, 0,019, 0,002 т/га більше, ніж при обробці насіння ризоторфіном, відповідно.

Рис. 1 Вплив обробки насіння на формування бульбочок сої.

 

Висновки

         В  результаті досліджень 2011 р.  встановлено, що обробка насіння біопрепаратами підвищує рівень урожайності, а саме: обробка насіння перед сівбою дала прибавку урожаю в порівнянні до контролю на рівні 9,4 – 17,7 %. Сприяло більш інтенсивному формуванні бульбочок на коренях рослин.

Отже, застосування регуляторів росту в нашому досліді дало прибавку до урожаю в порівнянні до контролю на рівне 0,21 т/га в залежності від сумішки регуляторів росту.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Арабаджаєв С.Д., Ваташки А., Бранова К. Соя: Перев. з бол. – М.: Колос, 1981.-197 с.
  2. Бабич А.О. Сучасне виробництво і використання сої. – К.: Урожай, 1993. – 432 с.
  3. Бабич А.А., Волощук А.Т., Дирьіч Н.З. Особенности возделывания сои в северной степи Украиньї / Пути увеличения производства кормов в степи Украиньї. – Днепропетровск, 1982. – 139 с.
  4. Бабич А.А., Петренко В.Ф. Факторы повышения продуктивности сой в условиях местности Украины // Докл. ВАСХНИЛ.  – 1992. – №5.- 5-8с.
  5. Бабич А.А., Волощук А.Т., Дирыч Н.З. Способи посева и густота стояния растений // Зерновое хазяйство. – 1978. – №4. – 43-44с.
  6. Бабич А.А. Влияние минеральных и бактериальных удобрений на урожай сои // Зерновое хазяйство. – 1973. – №10. –43-44с.
  7. Байрай Н. Гумісол – елемент біоорганічного землеробства                       // Пропозиція. – 2002. – №6. –54с.
  8. Белоус А.Г., Заверюхин В.И. Эффективность , выращивания сои на орошаемых землях юга Украины / Однолетние бобовые культури на корм. – М.: Колос, 1971.- 191-193с.
  9. Бойко Л.И. Реакция зернобобовых культур на применение бактериальных удобрений // Селекция и семеноводство. – Вып. №51. – К.: Урожай, 1982. –26-29с.
  10. Братик В.М.,  Кравченко А.А. Продуктивность кормовых зернобобовых культур в Полесье УССР / Однолетние бобовые культури на корм. – М.: Колос, 1971.- 90-92с.
  11. Вавилов П.П., Гринченко В.В. Растениеводство. – М.: Агропромиздат, 1986. –183-184с.
  12. Гинеева Л.Н. Условия минерального питання зернобобовых культур и зффективность применения удобрений з различных почвенно-климатических зонах страны  / Технология производства зернобобовых культур. – М.: Колос, 1977. –75-82с.
  13. Гринченко А.А. Применение регуляторов роста в растениеводстве / Итоги науки и техники. Т.6. Сер. «Растениеводство» . – М.: ВИНИТИ, 1983.
  14. Гряник Г.М., Лехан С.Д., Бухко Д.А. та ін.. Охорона праці. – К.: Урожай, 1994.- 347с.
  15. Дудка Е. Влияние инокуляции семян и внесение гранулированных инокулянтов в почву на продуктивность сои в провинции Онтарио, Канада // Зернобобовые и крупневые культури. – 1981. – №8. –8с.

Pages: 1 2

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.

CAPTCHA image
*

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>